понедельник, 12 февраля 2018 г.


Диференційований підхід на уроках іноземної мови
Державний стандарт загальної освіти визначае одне з найголовніших завдань школи – сприяти всебічному розвитку й вихованню особистості шляхом формування в учнів бажання й уміння вчитися, формувати уміння й навички, що відповідають пізнавальним можливостям учнів.
Але програми фактично передбачають єдиний темп засвоєння навчального матеріалу , причому вони передусім розраховані на ідеальних учнів, які мають високі пізнавальні здібності , постійно відвідують школу , не хворіють, мають усі посібники і змогу отримувати допомогу під час опрацювання навчального матеріалу дома. Тому перед учителем постае завдання :беручи до уваги різницю рівнів пізнавальних можливостей учнів , організувати навчальний процес так, щоб усі вони отримували необхідні знання, навички й уміння ,працюючи в посильному темпі.
Основним засобом реалізації цього завдання є диференціація . Диференціація- це спосіб організації навчального процесу , що передбачае врахування індивідуально-типологічних особливостей особистості (збібність,інтереси,схильність,особливості інтелектуальної діяльності тощо). Учитель у певній системі пропонує кожному учневі або кожній групі учнів посильне завдання,а отже , створюе сприятливі умовидля розвитку й навчання кожного. Диференціація належить до методів інтерактивного навчання.
Звичайний внесок у творчу розробку питання внутрішньої диференціації зробив український педагог К.Д.Ушинський, який вказував на необхідність працювати на уроці з учнями різного рівня знань : «Такий поділ класів на групи , з яких одна сильніша за інші , лише не шкідливий , а навіть корисний, якщо наставник уміє працювати з однією групою сам, діючи іншим корисні самомтійні вправи ».Думку про необхідність диференційованого підходу неодноразово висловлював у своїх працях В.О.Сухомлинський «До кожного учня треба підійти , побачити його труднощі, кожному необхідно дати лише для нього призначене завдання».
На сучасному етапі диференціація навчання реалізується на психологічному й методичному рівнях(див.схему).




Диференціація навчання
Різні підходи до диференціації
Психологічний
Педагогічний
Методичний
Урахування індивідуальних особливостей учнів та створення відповідних груп
Система навчання, яка  відповідає схильностям учнів
Диференціація змісту навчального матеріалу
Види диференціацій
Форми диференціацій
Внутрішня
Зовнішня
ліцеї
Школи та класи з поглибленим вивченням предмета
гімназії
Приватні школи
     В  умовах внутрішньої диференціації педагог повинен знайти підхід до окремих учнів або груп учнів у межах одного класу .
  В умовах зовнішньої диференціації педагоги шукають підходи до окремих класів у межах школи.
   Учнів диференціюють за загальними та спеціальними здібностями, за інтересами, за професійною орієнтацією
Кожен вид диференціації передбачає певний зміст і методики навчання. Ми розглянемо можливі шляхи організації внутрішньої диференціації навчання в загальноосвітній школі. У практичній діяльності вона може забезпечуватися так: усі учні отримують завдання однакової складності, слабшим надають індивідуальну допомогу або дають окремі посильні завдання. Диференціювати
завдання можна за кількістю окремих завданб, за ступенем , самостійності виконання. Складніше поділити клас на групи за рівнем навчальних можливостей.
Реальні навчальні можливості такого поділу визначають такі критерії:
·        Психологічні компоненти ( здатність до аналізу, порівняння, уміння виокремлювати суттєве, узагальнювати; раціональність, самостійність, спостережливість,пам’ять, увага);
·        Навички навчальної праці ( самоконтроль, планування, організованість у навчальній роботі);
·        Окремі компоненти вихованості ( наполегливість у навчанні, старанність, свідома навчальна дисципліна, ставлення до навчання, учителів, однокласників).

В умовах диференціації учень- це передусім партнер, який має право приймати рішення, визначати зміст і якість своєї освіти. Не варто забувати, що кожен учень-  це індивідуальність.
     Пропоную диференціювати школярів за допомогою анкетування.
Анкета для диференціації учнів
1.   Якби ти мав вибір, яку б  школу ти охочіше відвідував?
А Школу образотворчого мистецтва
Б музичну школу
В школу трудового виховання
Г школу фізичного виховання
2.   У школі тобі найбільше подобається
А навчатися, відвідувати уроки
Б спілкуватися з однолітками
В спілкуватися з учителем

3.   Найбільше ти любиш уроки
А фізкультури
Б образотворче мистецтво
В іноземної мови
    4.  Ти краще сприймаєш матеріал
         А написаний на дошці
         Б представлений у вигляді таблиць або схем
         В який пояснює вчитель
         Г поданий за допомогою рольової або рухливої гри
  5. Чи часто ти потребуєш сторонньої допомоги, коли виконуєш домашнє завдання ?
        А завжди  
        Б інколи
        В лише тоді, коли я зовсім не розумі матеріал
 6.  Ти сприймаеш німецьку мову як один із основних предметів чи як другорядний предмет ?
        А як головний
        Б як один із головних
        В як один із другорядних
        Г як другорядний
 7. Виконання домашнього завдання з німецької мови ти починаєш:
     А із найлегших вправ
     Б із найважчих  вправ
     В із творчих і найцікавіших для тебе вправ
8. Які завдання найцікавіші для тебе ?
     А творчі
     Б завдання підвищенної складності
     В зрозумілі завдання, що не потребують додаткових витрат часу
9.Труднощі в тебе виникають під час виконання:
     А граматичних вправ
     Б лексичних вправ
     В творчих завдань
10. Особливу увагу ти звертаєшь на :
     А дотримання вимог граматики
     Б лексичне розмаїття
     В правильність вимови
11. З граматичного матеріалу ти найгірше розумієш:
     А часові форми
     Б модальні дієслова
     В відмінювання артиклів, прийменників, дієслів та керування дієслів 
     Г структура постановки речень
     Д усе назване
12. Під час перекладу найбільші труднощі для тебе пов’язані з:
    А пошуком незнайомих слів у словнику
    Б логічним поєднанням елементів речення
    Врозумінням перекладеного           
    Г усім переліченого
13. Коли тобі потрібно відтворити почуте, ти :
   А легко це робиш
   Б мусиш занотувати, щоб згодом користуватися нотатками для переказу
   В пишеш повний переказ тексту
14. Коли ти отримуєш творче завдання, ти :
   А ставишся до нього відповідально, із цікавістю, воно дається тобі легко
   Б потребуєш тривалого часу для його виконання, оскільки використовуєш чимало додаткового матеріалу й манамагаєшся якнайцікавіше й якнайоригінальніше викласти матеріал
   В бажаєш натомість виконати вправи з підручника, адже там є пояснення і схожі вправи, а можливо, і відповіді
15. Як ти вчиш нові слова ?
   А Розвішуєш їх по квартирі
   Б просто сідаєш і вчиш, поки не закріпиш їх у пам’яті до автоматизму
   В намагаєшься вчити нові слова, коли вони трапляються у вправах, використовуєш їх на практиці
   Г  я не люблю вчити сова, тому що з першого разу це не виходить майже ніколи, а потім я їх все одно забуваю
16.Ти можеш сказати, що загалом :
   А любиш німецьку мову, займаєшся додатково й це добре тобі вдається
   Б учитель і батьки кажуть, що ти міг би добре знати цей предмет, тому ти намагаєшся не розчарувати їх
   В здається, ти напогано знаєшся німецьку мову, але це не твій улюблений предмет
   Г німецька мова дається тобі важко, але ти намагаєшся не отримувати поганих оцінок

  Ця методика допоможе вчителю розподілити школярів за схильністями, визначити проблемні місяці у вивченні німецької мови. Анкетування може також показати й допоможе зрозуміти, як учні ставляться до предмета.
      Наприклад, результати анкетування учнів 7-Б класу свідчили, що 38% школярів люблять уроки німецької мови; 30% школярів віддають перевагу урокам образотворчого мистецтва; 345 школярыв люблять уроки фызкультури.
       Усім учням у школі найбільше подобається спілкування з однолітками. Такі дані варто врахувати вчителю, адже якщо використовувати на уроках малюнки та схеми, учні краще засвоюватимуть інформацію.
  Ті, хто любить уроки фізкультури, зрадіють командним змаганням, рухливим іграм. Завдяки потягу до спілкування з однолітками ефективними  будуть такі види роботи: діалог, групова робота, рольові ігри.
  Виявлено, що в класі мало дітей із низьким рівнем навчальних досягнень, діти потребують допомоги під час виконання домашнього завдання не часто, лише коли зовсім не розуміють матеріал. Це свідчить про високий рівень розвитку класу і про високу класифікацію вчителя. Слід відзначити, що майже всу учні вважають німецьку мову одним із основних предметів, більшість любить цей предмет, чимало учнів мають хороші результати. Отже, потрібно ретельно добирати навчальний матеріал і чітко його диференціювати, щоб учні не втрачали інтерес до предмета. Найчастіше у дітей виникають труднощі під час виконання граматичних вправ, отже, вчителю потрібно звернути увагу на граматику школярів і допомогти їм продолати труднощі. Виявилося,що учні мають проблеми логічним поєднанням елементів речення, відмінюванням артиклів, дієслів та іменників. Найбільше дітям подобається виконувати творчі завдання, до них вони ставляться з відповідальністю й інтересом.
    Складаючи диференційовані завдання, учитель не повинен забувати, що вони мають відповідати не лише рівню навчальних досягнень, а й здібностям та схильностям учнів.
Забезпечити засвоєння знань на відповідному рівні, організувати роботу на уроці вчителю допоможуть різнорівневі завдання. Пропоную таблицю, що допоможе скласти різнорівневі завдання.





Мета навчання
Вимоги до учнів
Відповідність рівню засвоєння
Зміс завдання
Формувати фактичні знання
Уміти відтворювати терміни,поняття, означення
Репродуктивний (пізнання)- формальні знання. Вид пам'яті -                механічний
1.Як називається...?
2. Що таке ... ?
3.Дати визначення....
Формувати фактичні знання (поняття, факти)
Уміти відтворювати, пояснювати, наводити приклади
Репродуктивний (розуміння)- елементарні знання. Вид пам'яті ­­­­- механічний
1.Скласти методом простої підстановки...
2.Знайти в тексті...
3.Завдання на  використання елементарних знань для пояснення типових прикладів та явищ 
Формувати вміння застосовувати знання на практиці
Уміти відтворювати, отримувати їх у новій ситуації
Конструктивний (елементарні вміння). Вид пам'яті- логічна
Завдання на використання знань на зразок, подані в нестандартній ситуації( перед використанням знань їм потрібно перетворити)
Формувати вміння творчо використовувати знання
Уміти переносити знання в нову ситуацію
Творче перенесення. Утворення нових психічних структур
Творчі завдання


 У процесі використання диференційованих завдань необхідно поступово переходити від колективних форм роботи до частково самостійних і повністю самостійних у межах уроку або системи уроків. Такий підхід дає учням змогу брати участь у виконанні завдань, складність яких зростає.
     Роботу слід організувати так, щоб слабші учні поступово переходили до самостійної роботи, а творчі завдання для сильніших поступово ускладнювалися.
   Система диференційованих навчальних завдань має :
·        Забеспечувати однаковий темп засвоєння знань, умінь і навичок учням, рівень розумового розвитку яких неоднаковий, засвоєння, застосування й закріплення понять, що вивчаються;
·        Сприяти загальному розвитку учнів;
·        Бути побудована за принципом поступового зростання складності, забезпечувати підготовку на обов'язковому рівні як основу диференціації навчання;
·        Відповідати дидактичній меті уроку, етапу навчання й узгоджуватися із формами навчальної діяльності;
·        Бути побудованою на основі чинних підручників і додаткового дидактичного матеріалу;
·        Передбачати завдання чотирьох рівнів, що відповідають розробленим у психології й методології навчання іноземної мови рекомендаціям.
Щоб успішно диференціювати навчання, учителю необхідно:
·        Вивчити індивідуальні особливості й навчальні можливості учнів
·        Визначити критерії об’єднання учнів у групи;
·        Використовувати й удосконалювати здібності й навички учнів у груповій та індивідуальній роботі;
·        Систематично й об’єктивно аналізувати роботу учнів;
·        Планувати діяльність учнів, формуючи в них навички самостійної діяльності й уміння керувати власним навчанням;
·        Уникати малоефективних прийомів організації навчання;
·        Забезпечувати на уроці постійний зворотний зв’язок;
·        Уміло використовувати засоби заохочення тощо.
 Слід застерегти, що епізодичне застосовування диференційованих завдань не дасть бажаного рузультату. За таких умов учні, які мають низький рівень навчальних досягнень, будуть безнадійно відставати і врешті не засвоять необхідний мінімум знань, а сильніші матимуть можливості постійно розвивати свої здібності.
     Лише систематичне поетапне використання диференційованих завдань дає позитивний результат. Поетапна робота потрібна, щоб найслабші учні врешті змогли виконувати основні завдання, а сильніші поглиблювали знання, розвивали свої здібності, виконуючи творчі завдання.
   Дифернційоване навчання ціннне тому, що воно дає змогу ставити перед учнями навчальні завдання, що передбачають пошук, передумови для використання комплексних розумових дій. За таких умов навчальні завдання виконуються у процесі спілкування членів групи, а вчитель керує навчальним процесом опосередковано.
    Отже, диференційований підхід на уроках німецької мови- це шлях до опанування предмета.

Диференційований підхід на уроках іноземної мови Державний стандарт загальної освіти визначае одне з найголовніших завдань школи – спри...